Пожежна служба завжди вважалась однією з головних установ кожного міста. У Гамбурзі вона доступна цілодобово, щоб у разі чого швидко надати допомогу у надзвичайних ситуаціях. Пожежники готові працювати 24 години на добу, 7 днів на тиждень, щоб гасити займання, надавати рятувальні роботи та виконувати технічну допомогу. Далі на hamburg1.one
У місті Гамбург є відомий район Репербан, де пожежна служба несе особливу відповідальність за безпеку людей. Цей район відомий своїм нічним життям, розважальними закладами, що приваблюють не тільки туристів, а й місцевих жителів. Через особливі обставини на Репербані завжди є скупчення людей, вузькі дороги, що вимагають високої готовності та підготовки пожежників. Й така особлива увага стосовно безпеки є у кожному районі міста.
Робота пожежників у минулому
Якщо говорити про історію створення самої пожежної служби, то у минулому роботу пожежогасіння покладали на церкви Гамбурга, які запрошували жителів до співпраці. З 1625 року чергові несли варту на п’яти шпилях Кірхшпилей. Вночі пожежники сурмили у ріг, щоб жителі міста знали, що вони несуть варту.
У 1750 році Гамбург перший сформував додаткові пожежні депо. Щоночі чергували 2 наглядачі та 25 вартових. У 1809 році головою пожежної служби обрали Йоганна Георга Репсолда, який пізніше у своєму будинку створив Центральне бюро пожежної охорони. Вже восени 1872 року професійною пожежною службою було введено в експлуатування головну станцію пожежної частини на Шпиталерштрассе. Потім прибудували пожежну частину у церкві Святої Катерини та допоміжну станцію на Давидштрассе.
Чергували пожежники по 48 годин, а потім 24 години відпочинку. Пожежники мали екіпажі, які були запряжені кіньми, ручні обприскувачі, водовоз та паровий обприскувач. З кожним роком кількість персоналу та пожежних станцій збільшували.
Післявоєнний період
При керівництві націонал-соціалістів пожежники відчували кадрові зміни. Друзі по партії почали отримувати посади, а Закон Великого Гамбурга 1937 року містив у собі інформацію, що пожежні частини Альтони, Вільгемсбургу, Гарбургу та Вандсбеку будуть включені до пожежної частини Гамбурга. Під час Другої світової війни проблемою були бомбардування міста, через що загинуло багато пожежників. При великих пожежах працівники пожежної служби були просто безсилі.
Після закінчення Другої світової війни пожежною частиною Гамбурга керував мер. Пожежники не тільки відповідали за пожежну безпеку, а й допомагали при аваріях, перевозили хворих. У 1962 році пожежну частину реорганізували й додали частини пожежників у районні округи міста. Вони постійно пристосовувались до нових вимог та реагували на різні події. Наприклад, під час штормового нагону у 1962 році пожежники навіть рятували людей, які опинилися у воді, витягувавши їх з будинків, дерев, дахів. Цим самим рятувальники мали ризики для власного життя. Варто зазначити, що не так давно саме пожежна служба взяла на себе обов’язки рятувальних операцій людей з COVID-19 та створенням центрів тестування у період епідемії.
Нелегка праця
У місті Гамбург службу несуть близько 3000 пожежників, захищаючи місто від небезпеки. До захисту від пожеж їм додали аварійно-рятувальні завдання, розмінування боєприпасів та реагування на стихійні лиха. Також понад 2700 добровольців з добровільних пожежних частин підтримують професійну пожежну службу ганзейського міста.
Також приділяється велика увага навчанню та підвищенню кваліфікації працівників. Вони постійно проходять оновлені тренінги, які відповідають безпеці певному району Гамбургу. Це допомагає застосовувати правильні стратегії порятунку та пожежогасіння, щоб забезпечити спокійне життя жителів.