Жителі Гамбургу та гості міста знають, якщо потрібна допомога, то варто обов’язково набирати 112 і через декілька хвилин приїдуть рятувальники. Це стосується не тільки швидкої медичної допомоги, а й пожежної служби, які рятують людей не лише від вогню, а й при стихійних лихах. Багатовікова історія рятувальників, зокрема пожежників, сягає XIV століття, а великі зміни та реформації відбулися у XIX столітті. Далі на hamburg1.one
У сучасності рятувальна служба міста складається з професіоналів, добровольців, що оперативно реагують на проблеми, забезпечуючи спокій містянам. Також інколи вони рятують і домашніх тваринок, що потрапили у халепу, тому такі відважні люди завжди потрапляють у новини.
Служба швидкої допомоги та аварійно-рятувальна служба
Гамбурзьку службу порятунку заснували у 1768 році спершу для потопельників. Першою машиною, якою вони їздили, була швидка допомога. З 50-х років XX століття придбали 80 автобусів VW, які були червоного кольору. До 1990 року виробником швидких була компанія “Herrmann”. Їх автомобілі використовували у мегаполісі. Крім автобусів VW користувалися різними моделями “Mercedes-Benz”, в тому числі це була машина швидкої, яку випустили у 1968 році.
Відповідали за аварійно-рятувальні операції пожежна служба Гамбургу та Управління внутрішніх справ та спорту. У 2018 році аварійно-рятувальна служба виконала 253 168 бойових вильотів. Варто зазначити, що служба швидкої допомоги міста працює через Інтегрований центр управління Флоріан Гамбург. Ще мегаполіс має повітряно-рятувальну службу “ADAC” у клініці BG Гамбург. Вертоліт виконує важливі завдання й це зробило його інтенсивним транспортним засобом. Спеціалісти зробили найбільше вильотів у 2002 та 2003 роках.
Пожежна служба міста
Якщо говорити про пожежників, то їх історія почалася ще у XIV столітті. У 1676 році створили “Генеральну пожежну касу” і тільки у 1868 році пожежники перейшли до державної юрисдикції. У 1872 році створили Професійну пожежну службу Гамбургу. Було виділено 3 пожежні депо, 6 машиністів та 36 пожежників.
Було створено пожежні частини, щоб боротися з небезпечними ситуаціями. Завершували будівництво нових частин, збільшуючи їх кількість. Пожежників сформували у моторизований пожежний взвод. Вони мали газовий та паровий балон, екіпаж, поворотні сходи висотою 25 метрів, а автомобілі оснащувалися акумуляторними батареями. Та все ж коні все ще допомагали рятувальникам і тільки у 1925 році їх замінили на автомобілі, що мали бензинові двигуни.
У період Першої світової війни пожежникам, рятувальникам скорочували робочі години зі 112 до 84 годин на тиждень. Особовий склад розділяли на загони, які змінювали одне одного. У часи нацизму прийняли закони пожежогасіння, збільшилась територія міста, яку потрібно було обслуговувати. У Гарбурзі-Вільгельмсбурзі та Альтоні створили власні пожежні частини, які об’єднали у пожежну частину Гамбургу. Вони перебували під керівництвом служб поліції райхсфюрера СС та начальника служби. Під час бомбардувань рятувальникам було особливо важко, бо було багато жертв серед людей, пожеж та руйнувань.
Після Другої світової війни пожежні частини перейшли у відання мера. У 1946 році британці здійснили передачу аварійно-рятувальної служби пожежній службі Гамбургу. Пожежники потім не тільки гасили загоряння, а й відновлювали пошкоджені забудови, допомагали при аваріях медичній службі, транспортували хворих. Далі з плином часу пожежна служба розширювалась, закуплялись машини, будувались нові станції.
У сучасності всі рятувальники проходять курси підвищення кваліфікації, репетирують серйозні ситуації, такі як аварійні посадки літаків, різних катастроф. Такі практики мають місце кожні 2 роки, щоб працівники не забували правила допомоги у надзвичайних ситуаціях.