Гамбург — місто з глибокими морськими традиціями, красивою архітектурою, туристичними маршрутами та цікавою та непростою історією. У час, коли мегаполіс ще не мав університетів, але було багато наукових установ, які сприяли здобуттю вищої освіти.
Саме у період кінця XIX — початку XX століття зароджувалась історія університетського навчання. Мрія багатьох гамбуржців згодом стала реальністю і Гамбург перетворився на місто з провідними університетами. Життя студентів у той час відображало соціальні зміни, зростання популярності науки та боротьбу за доступ до освіти жінок. Далі на hamburg1.one.
Освіта наприкінці XIX століття
Кожна освітня реформа XIX століття була направлена на чоловіків, тобто на студентів чоловічої статі. Хоч доступ до початкової школи для жінок було відкрито, а от вища освіта для них практично була виключена. Держава почала часткове фінансування освітніх установ, а це привело до відкриття окремих державних шкіл у Гамбурзі. До заснування університетів у місті працювали різні наукові заклади, що сприяли розвитку освіти, наприклад, Ботанічний сад, Обсерваторія, Хімічна і Фізична державні лабораторії, Інститут тропічних хвороб та Лабораторія товарознавства. Головною освітньою інституцією залишалася Академічна гімназія, що працювала до 1883 року. Після її закриття треба було створювати повноцінні університети.
Студентами переважно були діти з заможних родин, адже освіта була дорогою. Вони жили у пансіонах або навіть орендували житло у районах Санкт-Паулі чи Еймсбюттель. Поза навчанням вони ходили до театрів, пабів, кав’ярень, де спілкувалися про політику та науку. У Гамбурзі були студентські товариства (Burschenschaften), які відігравали важливу роль у соціальному житті. Вони організовували дебати, спортивні змагання, дуелі, але такі товариства вважалися елітними й були доступні тільки для чоловіків вищих класів.
Наприкінці століття доступ до освіти почали отримувати жінки. У 1890-х роках асоціація жінок “Hamburger Frauenverein” почали проводити лекції для жінок, а вже у 1900 році вони почали ходити на курси в Колоніальному інституті. Наприклад, педагогиня і науковиця Марта Мухов долала багато перешкод, щоб здобути освіту.
У кінці століття Вернер фон Мелле підтримував створення університету у Гамбурзі й постійно намагався розшити коло “університетських друзів” та розвивати наукову базу.
Шлях до університетів XX століття
На початку XX століття у Гамбурзі почали втілювати процес створення повноцінних університетів. Та все ж заснування вищих навчальних закладів у місті виявилося надзвичайно складним завданням. До заснування Гамбурзького університету стверджували про складність розрахунку витрат, щоб утримувати такий заклад. Всі сумнівалися, що професори та студенти зможуть забезпечити його функціонування.
У 1906 році Вернер фон Мелле створив повноцінну посаду професора економіки, яку обійняв Карл Ратген. Він пізніше став ректором Гамбурзького університету. Підтримку фінансами надавав “Гамбурзький науковий фонд”, заснований у 1907 році. Також у місті був Колоніальний інститут, який підтримував Рейх. Там навчали колоніальних чиновників, створювали нові посади з географії, публічного права, історії та культури Сходу. Інститут доповнили посадами з африканських та східноазійських мов та історії, що створювало передумови для підготовки фахівців із міжнародною орієнтацією. Це пізніше стало візитівкою Гамбурзького університету.
Навчання дуже ускладнилося у період Першої світової війни, коли багато студентів пішли на фронт, а через труднощі в економіці, обмежили фінансування освіти. Та після війни у 1919 році офіційно заснували Гамбурзький університет. Він об’єднав Колоніальний інститут, Wissenschaftliche Stiftung і медичні школи. Після заснування університету студентське життя у місті стало цікавішим. Студенти могли навчатися в різних галузях науки, проводити наукові дослідження та брати участь у культурних заходах. Це стало символом нового етапу освіти у місті.
Спадщина та значення
Освітня система у Гамбурзі в кінці XIX — на початку XX століття заклала основи для сучасного університету. Студенти з їх товариствами, лекціями, дебатами, формували інтелектуальну культуру міста. Гамбург намагався залучати науковців, студентів з різних країн, а це зміцнило його репутацію як наукового центру.
У сучасності у Гамбурзі налічується 19 державних і визнаних державою вищих навчальних закладів, з яких Гамбурзький університет з Університетською клінікою Гамбург-Еппендорф (медичний факультет) є найбільшим, а Гамбурзький університет HafenCity — наймолодший вищий навчальний заклад у Гамбурзі. Вищі навчальні заклади міста дуже різноманітні як за змістом, так і за спрямованістю.
Отже, Гамбург пройшов великий шлях від наукових установ, початку заснування університетів та до повноцінного університетського центру. Заснування Гамбурзького університету стало результатом роботи науковців та містян, які хотіли мати власну вищу освітню установу. Попри різні виклики, як-от, обмеження доступу до освіти, Гамбург став центром прогресу, де продовжується виховання нового покоління вчених і різних фахівців.
Використані джерела:
- https://www.uni-hamburg.de/einrichtungen/zentrale-einrichtungen/arbeitsstelle-fuer-universitaetsgeschichte/geschichte.html?utm_source
- https://www.chemie.uni-hamburg.de/forschung/publikationen/akademisches-gymnasium-hamburg.html
- https://geschichtsbuch.hamburg.de/epochen/erster-weltkrieg/die-hamburger-frauenbewegung-im-ersten-weltkrieg/
- https://www.stwhh.de/studieren-in-hamburg